Задумався над впливом інтернету на бізнес.

У цьому випадку, як і завжди, вистачає інь та янь.

Про хороше і погане всі і так знають. Тому кілька слів про сіре.

Уявімо собі ситуацію, коли колишній акціонер заводить блог про компанію і відкрито пише там все, що думає про своїх партнерів. Один із наслідків - керівник середньої ланки і вище заводить собі такий же, де робить те ж саме вже анонімно, акцентуючи на тому, що він - інсайдер і "щось таке знає", змішуючи на своєму сайті як комерційну інформацію, так і почуті в коридорах чутки.

Уявімо собі ситуацію, що ваш співробітник працює на двох роботах і використовує ваші комп"ютер і доступ в інтернет для надання послуг третій організації. Уявімо собі ситуацію, коли про це стає відомо.

І це лише початок.

Про закриті корпоративні форуми на однокласниках.ру, в котрих обговорюється політика керівництва, я делікатно промовчу.

І так все зрозуміло.

Успішний ІТ директора повинен пам"ятати про подібні ризики. І, принаймні, керувати ними.

Хоча, зрозуміло те, що світ змінився.

І хоча за вікном шелестять ті ж дерева, котрі росли на цьому місці десятиліття і десятиліття тому, а вигляд зоряного неба принципово не змінився, ми повинні пам"ятати про те, що ми залишаємось людьми і дотримуватись елементарних правил етики і етикету і в добу інтернету.

Someone started all this, and I'm gonna find him.
Jason Bourne "Bourne Ultimatum"

Я гуляю по черговому новому для мене містові...

Воно лоскоче мені нерви і причаровує очі...

І незважаючи на схожість на Москву, Дніпропетровськ і Київ водночас, це місто - зовсім-зовсім інше...

Маленький ангел причаївся на моїх плечах і хоче, щоб я йшов вперед...

Поруч сидить бісеня і хоче того ж самого...

Хтось почав це все...

Мені залишається продовжувати...

І знаходити Його задуми у моєму житті, у моїй сім’ї, у моїй роботі і навіть у моїх віршах...

Має значення одне лиш сьогодні. Завтра настане лише тоді, коли ми зрозуміємо, що вчора уже не повторити...

Вчорашні, забуті молитви стають нікому не потрібними... Навіть Бог сприймає їх не більш серйозно, ніж ранковий спам...

Задуми щодо завтра означають для Нього не більше, ніж наші побажання до дня народження далекого друга...

Має значення тільки сьогодні. Тут, зараз, вщерть і до кінця...

Бажання жити вражає нас несподівано... Коли ми починаємо розуміти, що залишається лише кілька кроків, що потрібно зосередитися і не розкидатись хвилинами і годинами, що ніколи не стануть чимось більшим без наших зусиль...

Будьмо?

Відновив контакт між двома старими друзями. Інтернет - чудова штука. З цього приводу поставлю ту музику, котру слухав в ті часи, коли ми всі були один одному більше, ніж посилання на сайтах соціальних мереж.


<object width="425" height="344"><param name="movie" value="http://www.youtube.com/v/lotkzHsIuoA&hl=ru&fs=1&"></param><param name="allowFullScreen" value="true"></param><param name="allowscriptaccess" value="always"></param><embed src="http://www.youtube.com/v/lotkzHsIuoA&hl=ru&fs=1&" type="application/x-shockwave-flash" allowscriptaccess="always" allowfullscreen="true" width="425" height="344"></embed></object>

Спробую використати http://www.bestpersons.ru
Подивимось, що це дасть.

Протягом сьогоднішнього дня зустрів в інтернеті два посилання як за так і проти MS Office.

На жаль, автори публікацій "проти" не розуміють очевидного: для багатьох компаній MS Office - це давно не набір електронних таблиць, текстового та презентаційного редакторів.

Так чи інакше, MS Office - це платформа для надшвидкого розгортання бізнес-процесів. Для компанії, в котрій я працюю, це теж важлива частина застосування здавалось би "просто" офісного пакету.

На жаль, автори публікацій "за" не розуміють, шо цінова політика MS Office є одним із серйозних факторів, стимулюючих піратство, якщо не на рівні звичайного користувача, то на рівні корпорацій. І саме це ж піратство стримує компанії від масового використання Open Source технологій там, де це могло би бути доцільним.

Ситуація дещо нагадує патову.

Але...

Але, як би я був на місці Стіва Боллмера, я б максимально швидко розвивав веб-сервіси, аналогічні MS Office і встановлював би на них ціну в залежності від конкретного ринку і його технологічного і економічного стану.

Шкода, але коли у мене була можливість задати Стіву Боллмеру запитання, я запитав його про зовсім інше.

Чого не вистачає в Новосибірську порівнянно з Києвом, так це різноманітних театрів та каштанів.

З театрами вийти із ситуації доволі просто.

А от з каштанами... Що робити з каштанами?

На численні прохання відновлюю роботу журналу.

Вести його буду як і вів переважно українською.

Для початку винесу з коментарів на LinkedIn на питання про Gartner.

I was sceptical about all of these companies ever since I became CIO for the first time. In the end, it is my job to find the best solution that fits my employer needs not theirs. Their reports is a great food for thought, and our job is to digest it, not to simply consume.